Стендові доповіді

Стендові доповіді

ХІ НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ АСОЦІАЦІЇ АРИТМОЛОГІВ УКРАЇНИ


Представляємо стендові доповіді учасників конференції. Оберіть тематику та перейдіть до вибору доповіді.

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОСТЕРІВ

Кожен учасник може надіслати до оргкомітету 6 слайдів в Power Point 2010 до 27.07.2020р. з поміткою «Постерна сесія» на адресу електронної пошти orgmetod2017@gmail.com


Як створити постер?

Створіть свій е-постер в Power Point. 6 слайдів в Power Point 2010 в одному файлі, назва файлу – ПІБ першого автора. Розмір шрифту - 14 і більше пунктів. Назва повинна бути надрукована жирним шрифтом. Неприпустимі анімовані картинки GIF і відео.

Підведення підсумків відбудеться в прямому ефірі 21.05.2021 зал №2 о 14:30

Аритмологія

Модератор: проф. О. О. Ханюков


Upstream-терапія порушень ритму і провідності у хворих на гострий інфаркт міокарда в поєднанні з метаболічним синдромом

 Доповідач : Ястремська Ірина Олександрівна

Науковий керівник : д.м.н., проф. Швед Микола Іванович

Стендова доповідь  (переглянути)

Прогнозування ризику розвитку постійної форми фібриляції передсердь у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та помірно зниженою фракцією викиду лівого шлуночка

Доповідач : Олексій Олександрович Ханюков завідувач кафедри внутрішньої медицини 3, д.мед.н., професор. Марія Ігорівна Яловенко асистент кафедри внутрішньої медицини 3, к.мед.н. Олександр Валерійович Бучарський аспірант кафедри внутрішньої медицини 3

Стендова доповідь (переглянути)

Eфективність та профіль безпеки соталолу у пацієнтів із ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертензією, асоційованих із надшлуночковими порушеннями серцевого ритму

Доповідач : В.С.Підлісна, Л.Л.Верещук, О.В.Качан, С.С.Підлісний

Стендова доповідь  (переглянути)

Особливості змін рівнів в крові трансформуючого фактора роста бета-1 у чоловіків хворих на артеріальну гіпертензію з пароксизмальною формою неклапанної фібриляції передсердь

Доповідач : Коваль С.М., Старченко Т.Г., Пенькова М.Ю., Мисниченко О.В., Рєзнік Л.А.

Стендова доповідь (переглянути)

Стан внутрішньосерцевої гемодинаміки у пацієнтів з фібриляцією передсердь, що перенесли СOVID - 19

Доповідач : Стасишена Оксана Василівна

Стендова доповідь  (переглянути)

8 коментарів до “Стендові доповіді”

  1. Питання до Ястремської Ірини Олександрівні:
    – скажіть, будь ласка, чим був обумовлений Ваш вибір саме аргінін-карнітинової суміші в якості upstream-терапії порушень ритму і провідності у хворих на гострий інфаркт міокарду в поєднанні з метаболічним синдромом?
    – Ваші пацієнти отримували 5 внутрішньовенних вливань цієї суміші. Але з якою кратністю? Кожний день?
    З повагою,
    модератор професор О.О. Ханюков

    1. Вельмишановний Олексій Олександрович, дякую за запитання.
      1. Наш вибір саме аргінін-карнітинової суміші в якості upstream-терапії порушень ритму і провідності у хворих на гострий інфаркт міокарду в поєднанні з метаболічним синдромом був обумовлений тим, що L-карнітин згідно з даними метааналізу, проведеного J.J. Di Nicolantonio et al. (2013), його призначення пацієнтам із перенесеним ІМ асоційоване зі зниженням смертності через будь-які причини на 27%, шлуночкових аритмій – на 65% та симптомів стенокардії – на 40%. У численних дослідженнях показано, що застосування L- карнітину має істотне значення щодо толерантності до глюкози, втрати ваги, метаболізму жирних кислот (Molfino et al., 2010; Zhang et al., 2014), а також позитивно впливає на пацієнтів з інсулінорезистентністю (Xu et al., 2017). Продемонстровано, що L-карнітин значно знижує рівень глюкози у плазмі натще, інсуліну, індексу HOMA-IR (резистентності до інсуліну) та глікованого гемоглобіну (Fathizadeh et al., 2019),таким чином має позитивний вплив на пацієнтів з метаболічним синдромом.
      Окрім цього у хворих на ІМ і МС спостерігається знижена біодоступність NO, своєю чергою введення L-аргініну може підтримувати продукцію NO і полегшувати перебіг ІМ. Антиаритмічний ефект L-аргініну показали G. Eby та W.W. Halcomb (2006), пояснивши його впливом NO на синусно-передсердний вузол.
      2. Upstream-терапія включала внутрішньовенне введення 4,2 г L-аргініну та 2,0 г L-карнітину в формі розчину для інфузій у дозі 100 мл один раз на добу курсом 5 днів.
      З повагою, І.О. Ястремська

  2. Питання до Підлісної Вікторії Степанівні:
    – які саме інгібітори АПФ Ви використовували в дослідженні і в яких середніх дозах?
    – середня доза соталолу в Вашому дослідженні?
    – якій відсоток пацієнтів досяг цільового рівня артеріального тиску наприкінці періоду спостереження?
    – які побічні ефекти терапії Ви спостерігали протягом періоду спостереження?
    З повагою,
    модератор професор О.О. Ханюков

    1. Доброго дня, Шановний Олексіє, Олександровичу, з великим задоволенням відповідаю на Ваші запитання:
      – При проведення дослідження були призначені наступні препарати: периндоприл 4-8мг/добу, раміприл 5-10мг, що є їх середньо-добовою дозою.
      – Доза соталолу індивідуально титрувалась для кожного пацієнта та в середньому склала 80 мг 3 рази на добу.
      – В кінцевому результаті близько 80 % дослідждуваних пацієнтів досягли цільових цифр АТ.
      – Протягом всього періоду спостереження значимих побічних ефектів зареєстровано не було, але в двох пацієнтів на початку прийому препаратів виникло легке головокружіння, що згодом припинилось та одного пацієнта турбувала загальна слабкість.
      Вдячна за інтерес до роботи, з повагою, Підлісна В.С.

  3. Питання до Коваля Сергія Миколайовича:
    – наукова новизна Вашої роботи не викликає будь-яких сумнівів з точку зору прогнозування клінічного перебігу артеріальної гіпертензії та ризику виникнення пароксизмів ФП. Але скажіть, будь ласка, яка практична значущість Вашої роботи саме для лікарів первинної ланки?
    – наскільки доступно дослідження ТФР-бета1 для звичайного пацієнта?
    – яким чином можна впливати (медикаментозно) на рівень ТФР-бета1?
    З повагою,
    модератор професор О.О. Ханюков

    1. Вельмишановний Олексій Олександрович, з великим задоволенням відповідаю на Ваші запитання.
      1. Практична цінність нашої роботи полягає у тому , що надані рекомендації що до ретельного обстеження чоловіків, хворих на АГ з ГЛШ та збільшеним ЛП на наявність параксизмальной форми ФП.
      2. Визначення рівнів нових прогностичних маркерів, наприклад NT-proBNP, ренін, альдостерон, раніше були малодоступні в реальній клінічній практиці. Але по мірі того, як лікарі усвідомлюють важливість визначення рівню того чи іншого чинника виникає запит на широке впровадження цих методів дослідження. А ТФР-бета1 є одним з найбільш важливих профіброгенних факторів, які беруть участь в серцево-судинному ремоделюванні.
      3. В даний час відомо значний вплив інгібіторів альдостерону і блокаторів РАС на рівень ТФР-–бета1. Важливу роль відіграє досягнення цільових рівнів АТ. Подальші дослідження вивчення впливу різних класів антигіпертензивних препаратів на рівні ТФР-бета1 вкрай актуальні.

  4. Питання до Стасишеній Оксани Василівни:
    – які, на Ваш погляд, можна надати рекомендації пацієнтам з ФП, які перенесли COVID, щодо корекції або оптимізації терапії в плані поліпшення стану внутрішньосерцевої гемодинаміки?
    З повагою,
    модератор професор О.О. Ханюков

    1. Шановний, Олексію Олександровичу, дякую Вам за запитання!
      Згідно керівництва ESC з діагностики та лікування серцево-судинних хвороби під час пандемії COVID-19 від 10 червня 2020року, терапія ФП у хворих , що перенесли коронавірусну інфекцію, не повинна відрізнятися від терапії пацієнтів без COVID і враховує при потребі відновлення синусового ритму, контроль частоти ритму та тромбоемболічну профілактику згідно шкали CHA2DS2Vasc. Враховуючи, гірші показники внутрішньосерцевої гемодинаміки, на мій погляд, у пацієнтів, що перенесли КІ слід звернути увагу на профілактику основного захворювання та своєчасне лікування коморбідної патології. Адже, краще хворобу профілактувати, ніж її лікувати. Своєчасне скринінгове проведення ТТЕХОКГ у пацієтів сприятиме ранній діагностиці та початку своєчасного лікування.
      Міцного Вам здоров’я та успішного дня!
      З пов., О.В. Стасишена

Залишити відповідь